Безкінечності ніхто уявити не може, а край можна побачити. Наприклад, край села. Це може бути околиця з одиноким деревом, як межевим знаком, чи остання вулиця, за якою постають степові далі. І так бентежно на серці, що все колись закінчується… З часом велике стає малим, а то й розчиняється зовсім. Руйнуються споруди. Змінюється, аж до невпізнанності, рельєф. Зникають у інших світах люди – невблаганна стріла. Часу летить у своєму вічному польоті.
У західній частині Вербового вулиця Василя Лісняка – крайня. Тут народився і пішов у великий світ цей самобутній український поет. А творчий побратим Василя Андрійовича, прозаїк Олександр Гайдабура, – на сусідній вулиці, що носить його ім’я. Таке ось літературне сузір’я!
В спекотний полудень зустрілись ми з Галиною Андріївною Євтушенко. Жінка якраз вийшла з двору, щоб напоїти козенят. Здивувалась, недовірливо подивилась у наш бік – рідко свої бувають, не те, що чужі. Бо чого тут ходити, коли вулиця є, а живуть на ній усього двоє – вона і її син Сергій.
– Раніше налічувалось 45 хат, – розповіла наша співбесідниця. – Сердюки поряд мешкали, Марія Сидорська, Марія Бакута, Галина Пшенична, Григорій Пругло, Федот Пелешко…Співучі люди жили, хоча б та ж Марія Бакута, а ще висів на стовпі гучномовець, з якого звучали місцеві новини. Семирічна школа на вулиці знаходилася, я там училася. Ще її називали «красною» через колір черепичної покрівлі. А в кінці був сад, де росли сливи, черешні, яблука-кримки, груші. Хотіли зробити в батьківській хаті Лісняка музей та не вдалося.
Галина Андріївна – корінна вербівчанка. Тут вона народилася, промайнули її дитинство та юність. Вчилась у школі гарно, їй би продовжувати освіту і далі, але не склалося. Вийшла заміж за однокласника. Недовго пожити разом довелося. Хазяїн у віці 36 років трагічно загинув. Працювала в місцевому колгоспі, в службі милосердя, піднімала дітей. Їх у неї троє: сини Віктор (живе у Пологах) та Сергій, мешкає з нею, і дочка Таня теж тут, у селі.
Жінці вже 75-й рік йде. Здоров’я, буває, підводить. Але звикла до сільської роботи. Разом з сином тримають корову, телицю, троє кіз і п’ятеро козенят. Город чималенький порають.
Їх тут двоє живе на вулиці Лісняка. Маленький світ великого села.
В.Харченко.
Фото М.Дрюченка.
Джерело: "Пологівські вісті"
Немає коментарів:
Дописати коментар