19 вересня - 71 річниця визволення села Вербового від німецько-фашистських загарбників. Вже вкотре зібралися вербівці біля пам'ятника загиблим воїнам. Вперше не було на святкуванні Ветеранів ВВВ (останній вербівський Ветеран Кусаков М. А. помер минулої весни).
Багато років цей день був справжнім святом. Квіти, музика, спогади про страшні події, але радість від того, що мирне небо над головою. Війна для молодших поколінь була чимось далеким, незнайомим, наче страшна казка, кимось розказана або прочитана, та з часом забута.
Та цього року було все інакше. З першого погляду все як завжди. Тільки сум, печаль, сльози в очах, навіть в дитячих. Адже сьогодні і діти дізналися, що таке війна насправді - в країні ведуться бої. Війна, обстріли, зброя, військова амуніція, жертви, материнські сльози - це теми щоденних розмов українців.
На тлі подій останніх місяців в Україні кожен почав розуміти цінність, значення слів "мирне небо над головою". І свято звільнення від окупантів сприймається вже по-іншому.