Допоки  стукіт серця не затих…

Шановні  земляки, Ветерани війни, учасники локальних  війн,  учасники бойових  дій,  представники  молодого  покоління   щиро  вітаємо  вас  з  75-ю річницею  визволення  нашого  села від нацистських  окупантів.

Саме 19 вересня 1943 року  бійцями Південно-Західного  фронту  50-ї гвардійської  стрілецької  дивізії  під  командуванням  полковника  А.С. Владиченського  наше  село  було  звільнено  від  нацизської  навали.  Наші  земляки  і весь народ  пережив  страхіття  війни,   мужньо  витримав   усі  випробовування  і  доклав  величезних  зусиль,  аби  наблизити  бажану  мить  Перемоги .  Ця  дата  залишається  найсвітлішим  спомином  у  серці  кожного  жителя  села Вербове.   Що осені  душі  загиблих  повертаються  до  свого  рідного  краю  іскорками  вічного  вогню.  Саме  тому  ми  приходимо  до  святих  місць,  щоб  ще  раз  згадати  про  історію  рідних  та  близьких .  На мітингу  були  присутні   вчителі  та учні   Вербівської  ЗОШ,  жителі  села,   згадали  жорстокі  кровопролитні  бої,  які  проходили  за 6-8 км  від  села, як  у  Вербовому  після  визволення  були  організовані три  хірургічні  польові  подвижні  госпіталі, куди  з  поля  бою  доставляли  поранених  бійців. Жителі  села  всіляко  допомогали  пораненим.  Але  нажаль,  від  тяжких  ран,  страждань  вербівська  земля  прийняла  в  свої  обійми  не  одну  сотню  бійців.  На  трьох  братських  могилах  села  поховано   1049  воїнів  радянської  армії,  які  загинули  захищаючи  наш  край.   Хвилиною  мовчання  вшанували  пам’ять  тих,  хто  загинув  за  визволення  нашого  села,  хто  загинув  в  роки  Другої  світової  війни, закатованих  у  нацизських  катівнях,  спалених  у  пекельних  крематоріях,  замучених  голодом,  замордованих  страшною  війною,  людей  різного  віку,  яких  було  вбито вже  у  мирний,  цивілізований  час  XXI  століття,  загиблих  на  Сході України  у  боротьбі  за  правду,  справедливість,  свободу,  цілісність та  єдність  нашої  держави.  Безсмертні  душі  вбитих  і  закатованих  відійшли  у  небеса,  але   вони  вічно  житимуть  в  народній  пам’яті,  бо  « Герої  не  вмирають !» 

 З  привітальними  словами  до  присутніх  звернувся  голова  ветеранської  спілки  Хвостик П.С.,  також  за  рішенням  ветеранської   ради,  було виділено і  вручено грошову  допомогу  найстаршим  жителям  села.   Гарним  віршем  привітав  також  присутніх  учасник  війни  в Афганістані  Дацінько  В.В.  З  сльозами  на  очах  всі слухали  вірші  та гарну пісню  від  учнів  школи,  від  колективу  Вербівської  ЗОШ  виступила  вчитель   Шкода  Л.М. з словами  які  розчулили  всіх.  Залунала  пісня «П’є  журавка  воду»,  у  виконанні  дуету  «Берегиня»  Вербівського СБК. 

Вітаємо  всіх  зі  святом.  Ми  Українці !  Кожен   з  нас  має  пишатися  своєю  батьківщиною.  Кожен  з  нас  повинен  жити  і  працювати   на  благо  України.  І  хай  в  нашій  державі  завжди  панує мир , злагода і  добробут  і  на  завершення  затанцювали  флешмоб   «Україна ти одна  така  у  мене…».   Вшанували  і  згадали  всі  ці  буремні  часи  і  події ,  закінчили  мітинг  покладанням  квітів до  пам’ятника  загиблих  воїнів .

                                              Помолимось  за  нашу  Україну,

                                              За  всіх  померлих і  за  всіх  живих,

                                              Які  будь-що  боронять  вже  руїну,

                                              Допоки  стукіт  серця  не  затих.