Козацькому  роду  нема  переводу.

12  жовтня  на  території  Вербівської ЗОШ  пройшов  захід  до Дня  захисника України та Дня Українського  козацтва.  Сонячний день  сприяв гарному  настрою учнів, вчителів  та  гостей.  Учні  вбрані в  вишиванки вишикувалися , кожен  клас -це був рій  з  своїм  ройовим і  своєю назвою та девізом.  Голосно та  може дехто  і  несміливо, але дружньо  звітували  про  свою  готовність до  проведення  свята.На свято, як годиться, були  запрошені  гості - командир116-го батальйону  територіальної  оборони, учасник  бойових  дій  майор Безверхий С.О.; учасник АТО на  Сході  України,  працівник Пологівського  райвійськкомату Фартушний І.М,;  волонтер, головний  спеціаліст Пологівської РДА з  питань освіти та культури Устименко А.О.; житель села Вербове воїн  інтернаціоналіст  Дацінько В.В. 

Свято розпочали гарною українською піснею, учасники шкільної вокальної групи, урочисто підняли жовто-блакитний стяг учні 11-го класу.  Далі хлопці, з1 по 11 клас,  розділилися на дві  команди: "Запорожці" та "Гетьмани". Перший конкурс був для капітанів-ройових -Редько Влад та Кухтяк Назар, на швидкість треба було з'їсти: сало з цибулею та хлібом, ще й запити квасом. Далі були спортивні конкурси, скоромовки, заклички ще й танці.  Хлопці Стрибали, бігали, їли кашу, боролися за  звання українського козака.  З знаннями нашої історії, традицій українського козацтва, показали свою кмітливість і жагу  до  перемоги, чим довели, що "Козацькому роду - нема  переводу".  Суддями в цих  змаганнях  були наші  гості, їм важко  було визначити, яка  команда  сильніша?  Та  підрахувавши бали, зароблені командами в конкурсах, перемогу  отримала команда "Запорожці" в різниці всього в один бал. Весело й гамірно було на подвір`ї школи, вболівали всі присутні: вчителі , гості, дівчата. Далі команда дівчат показала,  якими вправними вони теж можуть бути в строю, з піснею та з прапором захопила всіх підготовка дівчат. Та настав час закінчення свята, але це ще не все, всі класи підготували смачний обід для себе - це смачні  варенички, лунав дитячий сміх, гамірно весело закінчилося свято, зроблені фото на пам`ять, а головне всі ще на один  крок наблизилися до нашої історії, наших звичаїв бо ми гідні називатися Запорізькими  козаками. 

                                                               Слава Україні!