Сайт села Вербове

6 травня 2020 р.

Парад ветеранів через 75 років.

Травневий день рахує мирні весни,

І ми йдемо до Вічного вогню,

Щоб в день святковий в спогадах воскресли

Ті, хто не зміг зустріти цю весну.

Нехай літа зупинять біг у вічність,

Нехай не кличуть в небо журавлі,

Щоб ветеранам низько поклонитись.

Ми знов до Вічного вогню прийшли.

День Перемоги! Його урочистим салютам не змовкнути у віках, його сльозам радості не забутися ніколи. Травневий день 1945 року увійшов в історію людства як свято Миру, свято визволення планети від нацизму. Рівно 75 років тому тридцятьма артилерійськими залпами із 1000 гармат салютувала Батьківщина своїм відважним воїнам, сповіщаючи на весь світ про закінчення Другої Світової війни. Перемога прийшла до нас не в лавровому вінку. Вона прийшла в образі старої матері, опустила натруджені руки і над Європою вперше настала довго очікувана тиша. Згадаємо 989 жителів нашого села, які полягли в боях за Батьківщину в 1941 – 1945 роках. Згадаємо 1049 солдатів, які лежать на нашій Вербівській землі.

Низько в скорботі знамена схиляєм.

Клятві священній навік присягаєм:

Іменем сина, що батька не знає,

Іменем жінки, що овдовіла,

Іменем матері, що посивіла,

Іменем пам’яті, іменем роду,

Іменем чесним, безсмертним - народу!

75-ту річницю довелося нам зустріти в нелегких умовах, умовах війни, яка точиться вже шість років, в умовах пандемії, яка нас примусила бути в стадії карантину. Та головне що цей радісний, та в одночас пекучий від болю день, ми принесемо квіти на могили солдатів , яких прихистила вербівська земля, а головне запрошуємо наших читачів на парад ветеранів на нашому сайті. У лавах вічного безсмертя сьогодні герої - солдати, сержанти та офіцери, що загинули на полі бою, знайшли вічний спокій у водах сивого Дніпра та померли від фронтових ран. Але кожен рік вони незримо присутні на святі Перемоги.