Вербове — село, центр сільської Ради, розташоване на річці Вербовій за ЗО км від районного центру і за 13 км від залізничної станції Новокарлівка Придніпровської залізниці. Населення — 2342 чоловіка.
Історія с. Вербове
Село засноване у 1790 році. Неподалік проходив великий Чумацький шлях, а через село - торговий шлях iз Олександрівська на Бердянськ. А починалося село з заїжджого двору та шинка, які давали значні прибутки їхнім власникам. До кінця XIX ст. в селі ніяких адміністративних установ не було. Вон належало до Мало-Токмацької волості,існувала одна двокласна школа на 25 учнів, а також церква.
Село багате родючими чорноземними грунтами, будівельними і матеріалами. Найкращі землі належали іноземним поміщикам та куркулям, які до реформи 1861 року нещадно експлуатували селян-кpiпаків. Менш родючі землі, nopiзані ярами, після реформи були наділені біднякам. Найбільшого класового розшарування село зазнало в період 1907-1910 pp.
Вербове - село, центр Вербівської сільської ради, розташоване у південно-західній частині району. Площа села -846га. Довжина центральної вулиці - 9км.
Через село протікае пересихаюча річка Вербівка (ліва притока річки Конка). За переказами старожилів минулому балка була покрита густими заростями верб та лозняку. Очевидно, звідси походить назва села. Kpiм того, село заснували переселенці iз слободи і Вербки Полтавської губернії, це теж вплинуло на вибір назви села.
Село з'еднане дорогами з твердим покриттям з селами: Тарасівка, Новофедорівка, з м. Пологи, до райцентру -30 км, до станції Новокарлівка - 12 км. Населения с. Вербового станом на 1.01.2008 р. становить: всього - 1313 чоловік, в тому числі жінок - 592, чоловіків - 441, дітей (до 16 років) - 180. Тут розташоване ТОВ «Агрофірма «Нива».
На 3 братських могилах воїнів, що визволили село від фашистів, встановлено пам'ятники.
В селі народилися письменники М. Д. Гайдабура і В. А. Лісняк.
Сучасний стан
